eng | укр

Особистий кабiнет
Новим відвідувачам   
Журналістам   
Державним службовцям   
Донорам i партнерам   
Практика в центрі   
Безпека Економіка Енергетика Міжнародні відносини Політика Суспільство
Про центр
Коментарі експертів
Статті, інтерв’ю
Новини центру
Проекти
Співробітники
Журнал «Національна безпека і оборона»
Соціологічні опитування
Адреса і телефони




Новини сайту



Статті

Поступки на користь «ДНР-ЛНР» можуть викликати масові протести в Україні
 
 19 липня 2016 року
 Протест, Ситуація в країні, Корупція, Олігархи, Донбас
 

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко відповів на питання газети «День» про ймовірність масових протестів в Україні восени 2016 у зв’язку зі збройним конфліктом на Донбасі і низьким рівнем економічного розвитку країни.

— Яка, на вашу думку, ймовірність соціальних вибухів? Оцініть, будь ласка, за шкалою від 1 до 10.

Досвід українського суспільства за роки незалежності показує: незважаючи на те, що соціально-економічні чинники дуже чутливі для людей і суспільства в цілому, жодна акція соціально-економічної спрямованості (наскільки б масовою вона не була) не досягла якихось результатів, крім того, що її показали по телевізору і якісь політики про неї заявили. Масові протести, що приводили до якихось результатів, завжди мали політичний, якщо хочете — світоглядний підклад, і були направлені на відстоювання принципів, а не грошей.

Тому масові акції протесту проти підвищення тарифів будуть. Але якщо вони залишатимуться акціями проти тарифів або за підвищення зарплати, то єдиним їхнім результатом стане лише посилення нервозності у суспільстві.

Як не дивно, найбільша готовність до протестів в Україні була наприкінці 2008-2009 років, коли під час економічної кризи сталося різке погіршення всього. Але соціальних вибухів не сталося. І пов'язано це було насамперед з тим, що не було політичних мотивів. Люди просто чекали виборів. І, власне, результатом їхнього невдоволення стала поразка Тимошенко. Саме з її економічною політикою як прем'єр-міністра люди пов'язували всі невдачі. Аналогічна ситуація з тарифами.

На мій погляд, єдиною, дійсно реальною причиною, яка може привести до серйозних масових вибухів ції осені, може бути ухвалення якихось рішень, які будуть сприйняті як поступки «ДНР-ЛНР» — особливий статус Донбасу, прийняття положення про вибори в Донбасі або ж положення про амністію бойовикам. Тобто такі, які не дозволять відкласти ці вибори до тих пір, поки Україна не контролюватиме ці території.

Якщо ми говоримо про соціально-економічні речі, то вони можуть привести до більш-менш масових акцій. Але це не буде вибухом. Шкала від 1 до 10 — це безумовна ймовірність. А в цьому випадку — ймовірність дуже умовна. Тому важко відповісти.

Це залежить, швидше, навіть не від суспільства, а від дій і рішень влади, які суспільство готове сприймати. Влада може зробити так, що не лише соціальних вибухів, але навіть хвилювань практично гарантовано не буде. І може прийняти рішення, які приведуть до соціального вибуху.

— Який соціальний прошарок потенційно виглядає найбільш вибухонебезпечним?

Той, що і в 2014 році. Насправді Майдану-3 не буде. Якщо щось подібне станеться, то це, швидше, стане завершенням Майдану-2, практично жодна з вимог якого не була виконана. Тому найбільш невдоволеними і готовими до дії залишаються все ті ж люди, які насправді, а не на картинці робили Революцію гідності. В першу чергу - більш-менш молоді, проукраїнски і проєвропейски налаштовані активісти.

— Які форми протесту, на ваш погляд, найбільш імовірні і коли може настати їхній пік?

Теоретично можливі всі форми протесту. Але це не означає, що вони здійсняться. Пік, швидше за все, припаде на листопад, коли люди отримають платіжки. Але це може статися і раніше, якщо будуть прийняті якісь поступки «ДНР-ЛНР» або Росії.

— Хто може виявитися лідером протестного руху?

Лідерами справжніх протестів, тих, які зможуть щось змінити, будуть люди, про яких зараз мало хто знає. Швидше за все, вони про це і самі зараз не знають, тому що це спонтанні ситуації. На Майдані-2 були особи, політики, які регулярно проводили переговори з Януковичем, але навряд чи їх можна називати лідерами протесту. І, до речі, однією з найбільших постмайданних помилок Тимошенко було те, що вийшовши з в'язниці, вона приїхала не дякувати Майдану, а очолити його.

Якщо говорити про тарифні протести, то очевидно, організовувати їх будуть ті політики, які вже зараз заявляють про грабіжницькі тарифи. Не хочу кого-небудь образити, не назвавши.

— Які дії чи події можуть втримати суспільство від вибуху?

Перше — ймовірність соціальних вибухів фактично звели б до нуля дії, спрямовані на реальну боротьбу з корупцією, тобто посаджені високопоставлені чиновники. Ми бачимо, що тих, кого суспільство звинувачує в першу чергу, ніхто не чіпає. Це ті представники влади Януковича, які оговталися від переляку 2014-го, непогано себе почувають і стають усе більш сміливими представники влади Януковича. І люди, безпосередньо пов'язані з Порошенком, в малій відмінності якого від інших олігархів або заступників політгруп майже ніхто не сумнівається. Тому, згідно з Лі Куан Ю, потрібно посадити трьох друзів.

Друге — розворот економічної політики у бік підтримки насамперед реального, направленого на внутрішній ринок сектору економіки, причому як бізнесу малого і середнього, так і зайнятого населення (я маю на увазі не роздачу грошей, а створення умов для безперешкодного їх заробляння).

Третє — це, умовно кажучи, розворот держави до громадян. Зробити так, щоб державна машина, що живе на податки, допомагала громадянинові, а не створювала йому проблеми. Це було однією з вимог Майдану. Цього досі не виконано. Будь-яке звернення до держорганів з будь-якого питання, окрім проблем, громадянинові як і раніше нічого не обіцяє.

Четверте. Зрозуміло, що зниження тарифів могло б істотно знизити загострення пристрастей в суспільстві. Також зрозуміло, що навряд чи хтось на це піде. З іншого боку, якщо держава раптом вирішить підтримувати людей (запроваджуючи енергоощадні технології), а не олігархів і їхні монопольні компанії (субсидії), то це навіть без пониження тарифів теж дозволить знизити рівень напруженості.

Будь-яка бездіяльність або ж просто інформаційна, звична для наших політиків діяльність підвищить імовірність соціальних вибухів. І, як я вже сказав, майже напевно до соціальних вибухів призведуть поступки «ДНР-ЛНР» і Росії.

 
Джерело
 



Андрій Биченко

Дотичні матеріали

 
Ситуація в Україні у довгостроковій перспективі вселяє оптимізм (Статті, інтерв'ю)
23 лютого 2016 року  Корупція, Протест, Економічна криза, Економічні реформи
 
Реформуванню України можуть завадити самі українці (Статті, інтерв'ю)
18 листопада 2014 року  Верховна Рада, Уряд, Коаліція, Ситуація в країні, Протест
 
Що стоїть за зіткненнями під парламентом (Статті, інтерв'ю)
16 жовтня 2014 року  Протест, Збройні сили України, Строкова служба, Війна
 
«Беркут» на найвищому рівні отримав гарантії безкарності за правопорушення (Статті, інтерв'ю)
31 сiчня 2014 року  Конфлікт, Збройні сили України, Протест
 
Уведення надзвичайного стану — гра проти Януковича (Статті, інтерв'ю)
30 сiчня 2014 року  Конфлікт, Конституція, Президент України, Верховна Рада, Протест, Надзвичайний стан
 
Україну треба готувати до інтеграційних проектів (Статті, інтерв'ю)
19 грудня 2013 року  Конфлікт, Вироблення зовнішньої політики, Євроінтеграція, Протест
 
Пане Лавров, приходьте на Майдан! (Статті, інтерв'ю)
06 грудня 2013 року  Протест, ОБСЄ, Росія, Німеччина
 
 



Центр Разумкова: вул. Лаврська, 16, 2 поверх, 01015, Київ, Україна. Телефон: (044) 201-11-98
Сайт розроблено в рамках програми малих проектів
посольства Королівства Нідерландів (Матра КАП)

Создание сайта
Создание сайта
cms, управление сайтом
конкурс векторной графики
Розроблено в Sparkle Design Studio
Дороблено в Центрi Разумкова